22 Лютого 2016

У житті практично кожного трапляється переїзд. Зараз це здійснити нескладно. А у батьків настає такий момент, коли приходить пора переселяти своє чадо з подружньої спальні в окрему кімнату. Зазвичай це відбувається у віці трьох-чотирьох років, коли дитина вже досить підросла і прокидається ночами нечасто. Варто зазначити, що особливого захоплення ідея з переїздом у дітей не викликає. Пропадає відчуття надійності, захищеності, яке відчувається поруч з мамою і татом. У темній кімнаті вночі починають ввижатися бабайки і привиди. Однак, крок цей необхідний. Чим старшою стає дитина, тим більше у неї цікавості виникає до того, що повинно бути надійно приховано від її невинних очей і вух.
Як зробити переїзд в окремі апартаменти максимально безболісним і комфортним?
Треба заздалегідь проводити з дитиною бесіди про переваги проживання у своїй власній кімнаті, про те, яке буде доросле у неї ліжко, як будуть розставлені її улюблені іграшки, як вона буде запрошувати в гості своїх друзів. Дітей треба зацікавити, захопити, дати відчути себе більш самостійними.
Перш за все, слід почати ремонт в майбутній дитячій. І тут мудрі батьки активно підключають до процесу малюка. Йдуть з ним в магазин, обговорюють в доступних рамках деталі майбутніх змін в кімнаті. Нехай дитина усвідомлює свою значимість в майбутньому переїзді, сама вибере шпалери з улюбленими мультяшними героями. Адже Міккі мауси або феєчки на стінах додадуть затишку і спокою, так необхідного в цій досить стресовій ситуації.
Ще однією важливою деталлю стане вибір ліжка. Для юного джентльмена це може бути твір у вигляді машини чи корабля. Для маленької принцеси - королівське ложе з ніжним рожевим балдахіном. Додасть відповідне тематиці і постільна білизна з улюбленими казковими персонажами, і в такому ліжечку обов'язково захочеться поспати.
Коли всі необхідні приготування закінчені, ремонт зроблений, дорогі серцю іграшки дбайливо розсаджені по поличках, пора перейти, безпосередньо, до переселення. Розраховувати на те, що все вдасться з першого разу, швидше за все не варто. Треба набратися терпіння. Якийсь час доведеться схоплюватися і бігти на кожен поклик малюка. Тому, двері в кімнату дитини і в свою спальню варто залишати відчиненими. Не буде зайвим і маленький, неяскравий каганець, палаючий в дитячій всю ніч. Він не буде заважати чаду спати. Зате буде створювати відчуття якоїсь безпеки (адже чудовиська при світлі не приходять).
Перед сном обов'язково треба прочитати казочку, поговорити на заспокійливі теми. Можливо, посидіти поруч, тримаючи за ручку, поки дитя не спатиме. Терпіння і спокій обов'язково принесуть свої плоди згодом. І власна кімната, наповнена затишком і теплом, стане улюбленим місцем для дитини.
Переклад - Буднет
http://kvartirakrasivo.ru/