Вибір стабілізатора напруги

09 Вересня 2014

Загальновідомо, що до передчасного виходу з ладу електрообладнання часто приводять періодичні стрибки напруги, що відбуваються з різних причин, наприклад, у зв'язку з аваріями на підстанціях та лініях електропередач, використанням застарілих трансформаторів і проводів. Сучасна побутова електроніка допускає відхилення параметрів електроживлення не більше ніж на 10% від номіналу, але навіть у великих містах електромережі не завжди гарантують виконання цих вимог. Через це побутові електроприлади починають працювати нестабільно, погіршуються їх споживчі характеристики, можливі навіть серйозні поломки. Ось чому, щоб уникнути передчасного виведення електроприладів з ладу, варто підключати електроапаратуру через стабілізатори напруги.

Стабілізатор напруги - це апарат, що підключається між мережею та споживачем електроенергії, і дозволяє підтримувати в електричній мережі задану напругу. Стабілізатори напруги є досить надійними пристроями, розрахованими на цілодобовий режим роботи і тривалу експлуатацію.

Самостійний вибір необхідної моделі стабілізатора напруги часто буває досить важким завданням, тому, щоб полегшити проблему вибору, ми дамо деякі корисні поради щодо вибору стабілізаторів напруги. Основна характеристика стабілізатора напруги - це його потужність. Для забезпечення безперебійної роботи одного електроприладу набувають стабілізатори потужністю 0,1-0,9 кВА. Для підключення побутової техніки, аудіоапаратури, комп'ютерів, насосів і т.п. використовують стабілізатори потужністю від 1 до 10 кВА. Для правильного вибору стабілізатора по потужності необхідно визначити суму потужностей всіх споживачів, які потребують одночасно в постачанні електроенергією (Вт). Необхідно також враховувати, що електродвигуни мають пускові струми і потужність стабілізатора при використанні асинхронних двигунів, компресорів, насосів повинна в 3-5 разів перевищувати номінальну потужність споживачів. Також бажано брати до уваги, що заводи виробники рекомендують встановлювати стабілізатори напруги з запасом потужності 20-30%.

Щоб визначити, який стабілізатор необхідний - трифазний, або однофазний, потрібно знати, яка у вас мережу. Якщо у Вас однофазна мережа, то Вам потрібно купити однофазний стабілізатор напруги. При наявності ж хоча б одного трифазного споживача буде потрібно трифазний стабілізатор. Однак, за умови, що все навантаження однофазне можна використовувати три однофазний стабілізатор напруги. Переваги такого варіанту - менша вартість і можливість вберегти себе від відключення всього пристрою при зникненні напруги на одній з фаз.

Для вибору точності стабілізації необхідно визначити діапазон напруг, допустимих для живлення захищається стабілізатором напруги апаратури. Для цього потрібно провести контрольні заміри напруги у вашій мережі. Це можна зробити за допомогою звичайного, побутового мультиметра, зробивши виміри напруги в мережі кілька разів протягом доби, протягом декількох днів. За результатами замірів, вибравши крайні значення напруги, ви отримаєте мінімально рекомендований діапазон роботи стабілізатора струму. Для живлення складної медичної апаратури і точних вимірювальних приладів бажаний стабілізатор напруги з точністю до 3%. Освітлювальну апаратуру (люстри, прожектори) рекомендується підключати через стабілізатор з точністю не менше 3%. Чим вище точність стабілізації, тим менше розкид вихідної напруги, і, відповідно, менше видима зміна інтенсивності світла при різких скачках вхідної напруги. Електроживлення більшості побутових приладів і апаратури можна здійснювати напругою 220 ± 5-7%. Підключення стабілізаторів напруги в електричній мережі здійснюється за допомогою розеток або кабелів з вилками, а також за допомогою контактних груп, розташованих в корпусах потужних стабілізаторів напруги.