Історія балкона

13 Серпня 2012

Фортечні балкони представляли собою монолітні кам'яні плити з глухим кам'яним оточенням, винесені вперед з площини кам'яної стіни і підтримувані важкими кронштейнами. Крім оборонної та спостережної, балкони виконували ще й композиційну функцію, підкреслюючи головний в'їзд до міста. Згодом вид балконів став змінюватися, і поступово вони стали з'являтися в громадських і житлових будинках. При цьому важкі кам'яні форми стали полегшуватися завдяки створенню поділу і профілізації.

В балконах початку XIV ст. вже видно нові риси: огорожі, як і раніше залишаються глухими, але вже вимальовується тенденція до полегшення конструкції.

В епоху готики з'являється новий тип балкона - соборна кафедра. Його нижня частина утворена напуском рядів кам'яної кладки і має вигляд кошика. Такі балкони мають форму півкола або частини багатокутника.

Прямокутна форма не популярна. Такі кафедри влаштовуються як усередині приміщень, так і зовні.

В епоху ренесансу XIV-XV вв. в Італії з'являється балкон, поставлений на виступ або карниз стіни. Усі складові частини балкона отримують чітку і визначену форму, чого не можна було сказати про їх кріпаків і готичних побратимах. Поряд з кам'яними огорожами можна зустріти і металеві.

Дуже примітна венеціанська архітектура балконів цього часу: вона поєднала в собі складне переплетення східних мотивів, готики і античності. У венеціанських будинках цієї епохи можна бачити балкони, згруповані навколо лоджій, до лоджії прилаштовується ще виступаюча частина у вигляді балкона. Металеві огорожі таких споруд відрізняються складністю і мальовничістю малюнка, а кронштейни мають форму голів тварин, людей.

В епоху бароко балкони є відносною рідкістю, їх можна зустріти в основному в пишному оформленні царських будинків.

Балкони набувають поширення в кінці XIX - початку XX ст. У цей час з'являються прибуткові будинки з балконами. Крім того, в будівництві починають широко застосовувати бетон і метал, тому особливу популярність отримали збірні чавунні балкони з ажурними металевими огорожами, іноді з металевими кронштейнами з вигнутого в спіраль смугового заліза.

Треба зауважити, що для різних країн характерні свої типи балконів. Так, в країнах з м'яким і теплим кліматом (Італії, Іспанії, Франції та ін) Вперше і з'явилися відкриті майданчики - тераси і балкони. У краях з різким і жарким кліматом (в Китаї і Японії, в містах Криму й Кавказу) поширення набули криті балкони і тераси. На територіях з більш суворим кліматом і великою кількістю опадів (Англії, Бельгії, Голландії, Німеччини тощо) виникли еркери.

А от у країнах з суворим кліматом, таких як Швеція і Норвегія, ці архітектурні елементи майже не зустрічаються.

Сьогодні власники балконів самостійно вирішують їхню долю: чи можуть залишити його таким, як є, можуть засклити. Скління виконують з різних матеріалів, з різним фарбуванням, з різними пропорціями віконних стулок і рам. Таке самостійне скління створює на фасаді неоднорідність і варіантність, що відбивається на їхньому зовнішньому вигляді. У зв'язку з цим деякі будівельні компанії відразу здають будинки з заскленими балконами, завдяки чому зберігається одноманітність фасаду. Іноді ще при будівництві йде розрахунок на створення балкона, призначеного для зимового саду.

Переклад - Буднет

http://www.abhouse.ru/