ПОЇЗДКА У ЛЬВІВ

07 Серпня 2012

Думка відпочити хорошою компанією друзів вже давно завалялася в нашій голові, але спочатку робота, потім університет, потім і те, і друге, чи навпаки. І все таки ми зібрались своєю старою студентською компанією і на «черговому засіданні», а засідали ми з пивом – було прийнято рішення не йти на загальну зустріч випускників, а поїхати до Львова. Враховуючи, що всі ми працювали в сфері нерухомості, тем для розмови вистачало, а до цього ми ще й вчилися в одному університеті, і все студентське життя провели разом. На цьому «засіданні» пропозиція щодо поїздки у Львів прозвучала декілька раз, і навіть вже було прийнято рішення про цю поїздку. Але Ви самі знаєте, що то за рішення з келихом пива ? Але ні… Це був не той випадок, і я вже особисто взявся контролювати це питання. Спланували їхати двома автомобілями, так буде і простіше, і дешевше, ніж літаком чи потягом. А в чому полягає планування нашої поїздки у Львів? Якщо відверто, то мене турбувало тільки два питання – зібрати всіх – це найважче, і друге - це вирішити питання з проживанням. В першому мені допомогла подруга, бо говорити по телефону і про щось комусь (без різниці кому) - це, напевно, її улюблена справа. В другому питанні допоміг сайт ClubRent.Biz. Відверто кажучи, дійсно здивували ціни на короткострокову оренду у Львові – нерухомість досить високого класу, більшість квартир облаштовані кондиціонерами, плазмами, але без погляду на це - ціни залишаються дуже лояльними. Нас було 7 чоловік. Вирішили знімати щось велике – чи будинок, чи 3-4 кімнатну квартиру. Вже за якісь двадцять хвилин я підібрав на сайті 3-4 варіанти оренди, зателефонувавши, я почув привітне львівське – «так, слухаю, квартира подобово львів, що Вас цікавить? на коли?» Ну з привітним власником ми швидко домовилися, на щастя квартира була вільна якраз на завтра – на четвер. Чудово, подумав я і перерахував гроші за першу добу проживання, а потім вирішив дізнатися як там процес збирання моїх друзів…Ну тут як завжди «цікаві новини» - за якусь годину виявилося, що їде уже не семеро чоловік, а всього троє.. Тоді я не витримав, почав сам всім телефонувати, покривати матом, розказувати, що я вже через них «попав» на гроші, і дякуючи цій чудові методиці – через годину 7 чудових, молодих, і навіть ТВЕРЕЗИХ людей дали згоду подивитися чудовий Львів і пакували речі.

На наступний ранок о шостій годині, 6 людей вже сиділи в машинах і чекали Оксану, яка вже півгодини розказувала нам, що «ось..ось…вже виходжу», а ми стояли під парадним і ніяк не могли її побачити. Та все таки за ще за якісь півгодини і 5-6 цигарок, вона все ж таки вийшла і сіла в машину. При цьому Вона ще захотіла десь випити кави, але одного тільки погляду всіх, хто її чекав вистачило для того, щоб вона забула про каву до дверей квартири у Львові. Так як поїздка наша була вже після закінчення Євро, ми заодно хотіли подивитися на «дороги до Євро» - і чесно кажучи, з Києва до Львова дійсно хороша дорога, хоча й далеко від німецьких автобанів, але вже з асфальтом, та ще й рівним.)) А це дуже важливо для української дороги. Їхали ми не швидко, і розраховували бути у Львові десь о першій годині дня, але все склалося краще, і не дивлячись на пунктуальність Оксани – все таки у Львові ми вже були об одинадцятій годині. На дванадцяту у нас уже була заброньована квартира. На протязі всієї подорожі було дуже багато слів про те, що у нас уже не буде житла у Львові, тому-що власник чомусь вимкнув телефон, і я вже сам засмутився, а на сайті було написано, що кожна квартира у Львові подобово – цитую, «перевіряється, і гарантує хороший сервіс»…Та коли ми приїхали у Львів, сам власник нам передзвонив, вибачився, що був вимкнений телефон і сказав що можемо їхати у квартиру - він нас поселить. В мене аж гора з плеч впала після цього дзвінка. Вже за якусь годину, всі ми трохи відпочили в квартирі на комфортних і великих ліжках, дівчата встигли навіть підключитися до Інтернету і терміново змінити свої статуси вконтакті, фейсбуці, і всюди, де тільки могли це зробити. А ми особливо цим не займалися, а швидше випили після «важкої» дороги собі по келиху пива у барі, що був одразу біля нашого будинку. Доречі, дуже цікава назва «МВФ» - міжнародний вареничний фонд, відверто сподобалось. Я був у Львові тільки другий раз у житті, і я був знову вражений. Ця незвичайна атмосфера свята, відпочинку, і навіть якоїсь казки, яка напевно завжди присутня у Львові. Тут люди з усією України, і хочеться сказати, що один мій товариш боявся, що на нього будуть дивитися косо за те, що він говорить російською у Львові. Але навіть власник, у якого ми зняли квартиру – сам розмовляв російською, і всі люди у Львові дуже привітні до тебе незалежно від того на якій мові ти розмовляєш. Вже з першого вечора всі ми закохалися у це місто. У нас не було конкретного плану «екскурсій» і в цей вечір ми просто всі зібралися, і почали гуляти по центру міста, кожну хвилини дивуючись незвичним кафе і ресторанам, а заодно і приглядали собі місце для вечері. Знову ж таки – Львів в плані цін – дуже лояльне місто, і ми повечеряли (6 осіб) відносно недорого, але дуже і дуже ситно та смачно. Ми просто сиділи в чудовому кафе, поруч були культурні та веселі люди, було просто приємно їсти, пити і насолоджуватись гарними людьми та своїми друзями.

Як давно ми планували це зробити, і тільки зараз, через 5 років після університету ми нарешті зробили це. На наступний день було вирішено, переважно дівчатами, що просто ходити і піти пиво - це не варіант, отже треба дізнатися де і які є магазини, торгові центри, та історичні цінності міста, а їх тут безліч – костьоли, парки, музеї…Перші два дні ми витримали, і навіть цікаво було ходити у ці музеї, але на третій все ж таки всі хлопці відмовилися від програми поїздки «по магазинам», тому-що робити це з нашими дівчатами – це дуже і дуже страшна справа, отже, ми відмовилися від цієї пропозиції, і продовжили насолоджуватись Львовом і його чудовим пивом та пейзажами міста.

Автор, Микола Шудляк