Види обробки натурального каменю

07 Лютого 2011

 

Натуральний камінь здавна використовувався для будівництва та оздоблення різних будівель і споруд, а також для виготовлення декоративних виробів, що служать прикрасою приміщень, садів, парків, скверів. Незважаючи на те, що з кожним роком ринок продукції оздоблення пропонує все ширший асортимент товарів з штучних матеріалів, природний камінь продовжує займати лідируючі позиції в ексклюзивному інтер'єрі і зовнішньому оформленні об'єктів.

У процесі створення виробів з натурального каменю мармур, граніт, доломіт, вапняк і багато інших його породи піддаються обробці механічним або термічним методами. Існують декілька видів фактурної обробки каменю, в результаті якої досягаються різні види поверхні: пиляна, шліфована, лощена, полірована, раковістим, оплавлена, скеляста.

Пилену поверхню одержують шляхом розпилу заготовки. Як інструмент для цього застосовують верстати з прямолінійним рухом пільной рами, канатні, стрічкові і дискові пилки. Поверхня відрізняється шорсткою фактурою з переривчастими борозенками глибиною від 1 до 5 мм. Застосування як абразивний матеріал сталевого дробу підвищує декоративність фактури, створюючи на ній додатковий рельєф, а розпилювання з використанням армованих пластин з твердого сплаву навпаки дає більш гладку поверхню. При незначних обсягах робіт розпилювання каменю виробляється вручну.

Пиляні плити застосовуються для організації настилу садових доріжок і майданчиків, облицьовування цоколів і верхніх ярусів стін. Крім того, такі вироби використовуються як матеріал для подальшої обробки - шліфування, лощіння, поліровки.


Шліфована поверхня утворюється при обробці кам'яних заготовок шліфувальними кругами. Для цього використовуються верстати портального та мостового типу, шліфувально-полірувальні конвеєри або шліфувально-полірувальні верстати для об'ємних виробів. Шліфована поверхня характеризується рівномірною шорсткістю з нерівностями рельєфу до 0,5 мм висотою. Подібна обробка застосовується для світлих порід природного каменю з невираженим малюнком. Для темних візерункових каменів шліфування невигідно, оскільки значно краде колір і малюнок каменя.

Плити зі шліфованою поверхнею використовуються для влаштування підлоги, майданчиків і ступенів, де необхідно зменшити ковзання.

Лощена фактура досягається шляхом використання шліфувальних кругів з напиленням мікрошліф-порошків. Отримана поверхня досить гладка, але не має дзеркального блиску. Лощена фактура добре відкриває малюнок каменя. Плити, оброблені таким чином, використовуються в якості підлогового покриття або для зовнішнього облицювання будівель.

Полірована поверхня виходить при подальшому шліфуванні лощеної. У процесі полірування використовуються інструменти з порошковим напиленням, а потім для застосовуються повстяні і матерчаті кола. Особливий блиск поверхням з полірованого каменя дає застосування пасти ГОІ (оксиду хрому) або азотнокислого олова. Даний вид обробки здійснюється на конвеєрах. Полірована поверхня відмінно відкриває малюнок каменя і виграшно підкреслює його колір. Отримані плити застосовують для внутрішньої обробки приміщень.
 

Раковиста поверхня має рівномірні западини глибиною від 1 до 4 мм, що додає каменю декоративний зовнішній вигляд. Плити з такою фактурою використовуються для зовнішньої обробки стін будівель і при оформленні інтер'єрів.

Для отримання оплавленій поверхні застосовується термічний метод обробки каменю. Він добре проявляє колір і фактуру, при цьому створює враження, що плити злегка оплавлені. Одним з інструментів для отримання такої поверхні є термогазоструйний апарат. Облицювальні вироби, оброблені термічним методом, застосовуються для обробки фасадів будівель, упорядкування майданчиків і сходових ступенів.

Скеляста фактура являє собою імітацію грубо обробленого каменю з западинами і виступами від 50 до 200 мм, розташованими в хаотичному порядку і не пройшли додаткову обробку. Сколювання здійснюється за допомогою клинів за попередньо ослабленою шпурами поверхні. Також для цього застосовуються прості колкових верстати, що мають два армованих ножа, які приводяться в дію циліндричними циліндрами. Плити з фактурою «скеля» застосовуються для зовнішньої обробки великих будівель і підкреслюють їх монументальність і зв'язок з навколишнім ландшафтом.

Для виробництва бордюрів, облицювальної і тротуарної плитки іноді буває достатньо тільки розпилювання вихідних кам'яних блоків. При виготовленні декоративних виробів надання каменю необхідної форми здійснюється в два етапи: спочатку намагаються досягти фігури, грубо наближеною до необхідної, а потім проводять більш тонку обробку, доводячи виріб до потрібної форми. В даний час обробка каменю майже повністю механізована.

Переклад - редакція Буднет

http://www.vashdom.ru/